У сучасному освітньому середовищі, орієнтованому на розвиток творчих та критичних здібностей учнів, метод проектів на уроках математики в Новій Українській школі (НУШ) є важливим аспектом педагогічного процесу. Однак існує проблема в неоднозначному розумінні та ефективному впровадженні цього методу. Зокрема, виникає питання щодо того, як забезпечити адекватне взаємодію вчителя та учнів під час роботи над математичним проектом в рамках НУШ. Чи здатні вчителі ефективно структурувати та модерувати процес навчання, так, щоб метод проектів допомагав засвоєнню математичних знань, а не лише зміцнював загальні навички комунікації? Крім того, виникає необхідність вивчення та визначення оптимального балансу між творчим підходом до вивчення математики та дотриманням стандартів, встановлених офіційною програмою. Як забезпечити, щоб метод проектів не лише заохочував самостійне мислення, а й відповідав академічним вимогам?