Усі статті

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОСТІ ЯК ВПРОВАДЖЕННЯЧ STEM- ОСВІТИ У ТЕОРЕТИЧНУ АУДИТОРНУ ПІДГОТОВКУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ

Сидорович Марина Михайлівна

Принцип міждисциплінарності у підготовці фахівців сьогодні безпосередньо пов’язаний із STEM-освітою, яка просувається у всіх ланках навчання. Вона стала майданчиком для широких дискусій, що визначають у світі напрямки формування освітянської політики та практики, зокрема, підготовки вчителів. Український освітянський простір не залишився поза вказаної дискусії. Проте, не зважаючи на її існування, чіткого і однозначного визначення поняття «STEM-освіта» не має. Про це свідчить власний аналіз вітчизняної і англомовної літератури, у якій містяться спроби розв’язати вказану проблему.


ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ В УМОВАХ ДУАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Міщук Наталія Йосипівна, Степанюк Алла Василівна, Дробик Надія Михайлівна

У зв’язку з входженням України до Європейського освітнього простору, основною метою професійної освіти залишається підготовка кваліфікованого фахівця відповідного рівня й профілю, який є конкурентоспроможним на вітчизняному та світовому ринках праці, вільно володіє своєю професією, здатний до ефективної роботи зі спеціальності, готовий до постійного професійного саморозвитку і самовдосконалення, формування власної кар’єри, є відповідальним за результати своєї професійної діяльності, володіє соціальною й професійною мобільністю.


ВИКОРИСТАННЯ ПРОЄКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ФІЗИКИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Орлова Наталія Василівна

Кожна дитина обдарована і по-своєму неповторна. Хтось має здібності до мистецтва чи творчості, до вивчення мов, а хтось виявляє здібності до точних наук. І кожен вчитель повинен допомагати учневі знайти себе в житті, пробудити й розвити в дитині ті творчі здібності, які закладено від народження. Орієнтуючи процес навчання на розвиток особистості, формування її компетенцій, переконана у необхідності більш широкого використання активізуючих методик, інтерактивних технік у навчанні фізики. Саме використання проєктних технологій на уроках, на мою думку, дає найкращий результат у розвитку інноваційної особистості. У пояснювальній записці до Навчальної програми зазначено, що навчальні проекти – це ефективний засіб формування предметної та ключових компетентностей учнів в процесі навчання з фізики. Важливим для роботи педагога вважаю виконання організаційної ролі, щоб учні відчували себе першовідкривачами знань.


МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ БІОЛОГІЧНИХ ПОНЯТЬ

Василь Когут, Уляна Мурашко

Як відомо, поняття є результатом виділення істотних відносин об’єкта, їх фіксації у модельній формі, а мислення може розглядатися як процес оперування поняттями. Саме завдяки поняттям мислення набуває характеру узагальненого відображення дійсності. Поняття становлять фундамент кожного навчального предмета, є основною знаннєвого компонента предметної компетентності учнів.


СТОРІТЕЛІНГ ЯК СУЧАСНИЙ ТРЕНД НАВЧАННЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН

Зоряна Смірнова, Ірина Басич

Василь Сухомлинський сказав: “Словесна творчість – це могутній засіб розумового розвитку людини, перед якою відкривається світ. З того часу, як слово стає для дитини інструментом, за допомогою якого твориться нова краса, дитина піднімається на нову сходинку бачення світу, досягає якісно нового етапу у своєму, духовному розвитку. Їй хочеться у слові виразити своє захоплення, свій подив перед красою світу” [1, с. 386].


ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК

Вознюк Наталія Миколаївна, Лабіш Ірина Михайлівна

Із запровадженням компетентнісного підходу в сучасній освіті постало питання формування ключових компетентностей у здобувачів. Комунікативна компетентність є невід’ємною й важливою складовою ключових компетентностей учнів [1]. Комунікативна компетентність – це один з видів компетентностей випускника нової української школи, який полягає у вмінні вступати в комунікацію, бути зрозумілим, вільно висловлювати свої думки, критично мислити і спілкуватися толерантно. Вона включає в себе: навички самопрезентації, володіння рідною та іноземними мовами, вміння уникати та розв’язувати конфліктні ситуації, а також вміння розпізнавати психологічні особливості спілкування.


ПРОБЛЕМА РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ ЗМІСТУ ШКІЛЬНОЇ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО (ОЧНО-ДИСТАНЦІЙНОГО) НАВЧАННЯ

Мартинюк Михайло Тадейович

Актуальність проблеми. З-поміж найактуальніших проблем сучасної шкільної природничої, зокрема фізичної освіти, підсилених вимушеним переходом на змішане (очно-дистанційне) навчання в умовах пандемії, чітко виокремлюється важлива науково-педагогічна проблема світового рівня, а саме: реалізація експериментально-практичної частини змісту шкільної природничої освіти учнів (скорочено – ЕПЧЗ ШПО). ЕПЧЗ ШПО має не лише методологічний контент обумовлений гносеологічною сутністю сучасного науково-природничого знання, як знання доказового бо, як відомо, істинним є знання, відтворене і підтверджене експериментально. Вагомими є й розвивальні та дидактичні функції експериментально-практичної діяльності учня в освітньому процесі, зокрема її компетентнісний потенціал. Реалізації експериментально-практичної частини змісту ЕПЧЗ ШПО є, на наш погляд, проблемною й в контексті аналізу наявного досвіду формування нового змісту шкільної природничої освіти на засадах педагогічної інтеграції.


ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ХІМІЇ З УРАХУВАННЯМ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РЕФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Блажко Олег Анатолійович

Реформування вітчизняної системи загальної середньої освіти, а саме: переорієнтація освітнього процесу з предметоцентричного на дитиноцентричний, перехід від знаннєвої до компетентнісної парадигми освіти, запровадження профільного навчання у старшій школі, відповідне оновлення змісту та структури навчальних програм шкільних предметів, прийняття нової редакції Державного стандарту базової середньої освіти, − ставить перед вищою педагогічною освітою завдання модернізації підготовки майбутнього вчителя з урахуванням вимог сьогодення та сучасних освітніх тенденцій.


ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ СЕРЕДНЯ ОСВІТА (ПРИРОДНИЧІ НАУКИ) У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ КУРСУ «СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ КЛІТИНИ»

Боднар Оксана Ігорівна

Вивчення клітини як елементарної структурної та функціональної одиниці живої матерії, як осередку біохімічних реакцій та фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі, та як носія матеріальної основи і центру реалізації спадковості, обумовлюють цитологію та разом з нею гістологію й молекулярну біологію одними із найважливіших фундаментальних загальнобіологічних дисциплін. Клітинна форма організації живого є основою розвитку усього органічного світу. Еволюція найпростіших, рослин, тварин і зрештою людини відбувалась передусім за рахунок структурних, функціональних і біохімічних перебудов клітини. У процесі цієї еволюції виникли надзвичайно різноманітні клітинні форми, однак, у цілому, будова та функції клітини принципових змін не зазнала та залишається основою життєдіяльності як для одноклітинного, так і для багатоклітинного організму.


РЕАЛІЗАЦІЯ НАСКРІЗНИХ ЗМІСТОВИХ ЛІНІЙ НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА БІОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

Жирська Галина Ярославівна, Росовський Тарас Анатолійович

Згідно концептуальних засад реформи середньої освіти «Нова українська школа», метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення та поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів. Тобто, сучасна школа зорієнтована на є формування в учнів ключових компетентностей, які сприяють оволодінню соціальним досвідом, навичками повсякденного і суспільного життя, практичної діяльності в різних сферах суспільства.