Усі статті

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ

Міщук Наталія Йосипівна, Дробик Надія Михайлівна

Проблема візуалізації навчального матеріалу, активізації пізнавальної та мисленнєвої діяльності студентів є досить актуальною. Суб’єкти освітнього процесу — викладачі, вчителі, студенти і школярі — виступають однією з категорій активних «споживачів» навчальної, наукової, популярної інформації, яку в насиченому інформаційному середовищі стає все важче сприймати і засвоювати. Тому, володіння учителем різними формами подачі матеріалу в усьому їх різноманітті свідчить про його професіоналізм, здатність гнучко адаптуватися до викликів інформаційної епохи.


ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО УЧИТЕЛЯ ПРИРОДНИЧИХ НАУК ДО РОБОТИ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Покась Лілія Антонівна

Завдання, що ставляться перед сучасними закладами гімназії та ліцею в контексті Нової української школи, спрямовані на створення оптимальних освітніх умов, які б допомагали учнівській молоді старшої школи підвищувати свій інтелектуальний предметний потенціал та професійну компетентність. Аналіз літературних та інформаційних джерел, вивчення досвіду освітньої практики дають можливість зробити висновок, що важливими в цьому сенсі є питання, пов’язані з підготовкою майбутнього учителя до організації навчання курсів за вибором природничого спрямування в гімназії та ліцеї.


ВІРТУАЛЬНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ

Куриленко Наталія Валентинівна

Останні декілька років в Україні спостерігається тенденція до зниження кількості школярів, що здають ЗНО з фізики. Причиною цього може бути складність предмету, низький рівень підготовки учнів та відсутність інтересу до вивчення фізики. Аналіз опитування, проведеного серед учнів закладів загальної середньої освіти м.Херсон та Херсонської області свідчить, що серед основних причин низького рівня інтересу до фізики вони виділяють не цікаве викладення матеріалу та практично відсутність експериментів під час уроку.


ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР РОЗВИТКУ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИХ НАУК НА БАЗІ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ

Чумак Микола Євгенійович

Перша половина ХІХ століття «зафіксувала» територіальний поділ українських земель між російським та австрійський протекторатом. І в цих складних умовах суспільно-політичного «роздвоєння» вітчизняні терени демонстрували подальший поглиблений розвиток фізико-математичних наук, особливо на базі місцевих вищих шкіл. Достатньою показовістю у цьому аспекті вирізняється й західноукраїнських регіон, який безперешкодно «вдихав» свіжі ковтки проєвропейського повітря і наповнював наявний освітній процес загальносвітовими науково-освітніми здобутками.


МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ У СУЧАСНИХ ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Буяло Тетяна Євгеніївна

Для гармонійного існування у сучасному соціумі людина має володіти набором компетентностей, тобто здатностей, серед яких на першому місці за значимістю знаходяться так звані ключові компетентності. Це стало основним завданням Нової української школи і знайшло відображення у Концепції Нової української школи, у навчальних програмах для закладів загальної середньої освіти.


ЗАСОБИ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ MOODLE ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Габрусєв Валерій Юрійович, Грод Іван Миколайович, Кулянда Олена Олегівна

Сучасний навчальний процес неможливо уявити без активного використання інструментарію для оцінювання навчальних досягнень студентів. Методи та засоби оцінювання результатів навчання створювалися протягом усього періоду існування людства, відколи почало передавати останніх ста років, удосконалюється і тепер. Розвиток технологій, педагогічної науки виводить такий інструментарій на новий рівень. Контроль знань здійснюється на всіх етапах навчання. Разом з тим, здійснюючи контроль навчальні досягнення, необхідно забезпечити відповідність оцінювання знань та умінь вимогам загальної теорії вимірів і спиратися на критерії, що дозволяють оцінити якість отриманих результатів. Найважливішими серед цих критеріїв ми вважаємо об'єктивність, надійність, валідність, точність.


РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ З БІОЛОГІЇ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

Богинська Валентина Володимирівна, Цуруль Ольга Анатоліївна

Інтенсивні процеси глобалізації й інформатизації вимагають від сучасної молоді абсолютно нового типу мислення, який дасть змогу пристосуватися до постійних соціальних змін, генерувати нові ідеї, а також здійснювати комплексний аналіз отриманої інформації та давати їй об’єктивну оцінку. Саме тому в сучасному освітньому просторі важливу роль відіграє критичне мислення, яке є основою навчальної діяльності. Організація освітнього процесу ЗЗСО повинна бути спрямована передусім на розвиток критичного мислення школярів, що допоможе їм оволодіти основними компетентностями, які необхідні для соціалізації особистості та формування її індивідуальності.


ФЛЕШ-КАРТКИ У СИСТЕМІ ЗАСОБІВ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ УЧНІВ

Андрушко Анастасія Аркадіївна, Саска Галина Володимирівна

Найважливішою метою сучасної школи, як соціально-педагогічної системи, є навчання учнів самостійно здобувати знання, а також формування вміння використовувати їх на практиці в змінних умовах сьогодення. Актуальним залишається твердження Д. Трайтака (1979) про «... перетворення людини з об’єкта управління (навчання і виховання) в суб’єкт управління (навчання і виховання), формування у нього самостійності і здатності до самоврядування (самоосвіти, самовиховання, самореалізації)» [1, с. 9].


ІНТЕЛЕКТ-КАРТИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Попик Іванна Василівна, Журба Тетяна Іванівна

Шкільний навчальний предмет біологія є дидактично опрацьованою й обґрунтованою системою знань про живу природу, відібраних із відповідних галузей біологічної науки, а також система вмінь і навичок, необхідних для застосування знань у різних видах діяльності [2, с. 107]. Біологічна наука розвивається настільки швидко, що відкриття, які тільки вчора «зійшли з конвеєра» виробництва знань, сьогодні увійшли до програм й підручників. Знання з біології стають неактуальними дуже швидко, тому саме для нас, учителів біології, процес навчання, розучування й переучування стає вкрай актуальним [4, с. 3]. Окрім того, стрімке проникнення в життя людини цифрових технологій, перенавантаження його інформаційними потоками, вимагають від сучасної освіти, у т.ч. й біологічної, зміни форм навчання, запровадження нових технологій навчання, прийомів і способів роботи з навчальною інформацією. Однією з таких є технологія інтелект-карт.


РЕАЛІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ ДО ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ КАРТИНИ СВІТУ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Голембйовська Люба Мирославівна, Жирська Галина Ярославівна

Сьогодні проблема формування природничо-наукової картини світу в змісті загальної середньої освіти набуває все більшої актуальності. Це пов’язано з тим, що швидкозмінні процеси в світі потребують не просто шаблонного уявлення про наукову картину світу, але сформованого на рівні світогляду механізму адаптації людини до змін середовища життя. Державний стандарт базової і повної середньої освіти зазначає, що в старшій школі одним з основних завдань реалізації змісту освітньої галузі «Природознавства» є «оволодіння учнями науковим стилем мислення і методами пізнання природи, формування в них наукового світогляду, уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу» [1].