Виклики сьогодення такі як пандемія COVID-19 у 2020 році та повномасштабне вторгнення рф в Україну у 2022 році вказують на важливість розвитку цифрової компетентності для ефективної професійної діяльності. Через стрімкий розвиток цифрових технологій та їх використання в освітньому процесі задля забезпечення якості результатів навчання учнів постає питання важливості постійного оновлення рамок цифрової компетентності вчителів. В Україні створено декілька проєктів рамок цифрової компетентності вчителів, але вони не є актуальними, оскільки цифрові технології розвиваються набагато швидше ніж вони оновлюються. На Всесвітньому економічному форумі [1] вже обговорюється тема використання штучного інтелекту (ШІ) на ринку праці та у суспільстві в цілому. Європейська спільнота також внесла відповідні зміни до рамки цифрової компетентності громадян DigComp 2.2 та запропонувала нові приклади врахування впливу нових технологічних і соціальних розробок, таких як ШІ. Одним із важливих трендів в освіті є ШІ та вчителі й учні активно почали використовувати технології ШІ. Це зумовило появу проблеми оновлення, як європейських, так і українських рамок цифрової компетентності для освітян.