Стратегічним завданням світової спільноти наприкінці ХХ ст. – початку ХІХ ст. є забезпечення сталого розвитку суспільства, що передбачає існування та розвиток цивілізації в умовах збереження природного середовища для сучасних і майбутніх поколінь. Досягнення цілей сталого розвитку, насамперед, потребує зміни суспільної свідомості на основі нових світоглядних орієнтирів і цінностей. Найбільш ефективним інструментом формування нового світогляду світовою спільнотою визнано екологічну освіту, результатом якої є екологічна культура. Саме тому, діяльність закладів освіти має бути спрямована на формування у дітей і молоді екологічного мислення, цінностей та стилю життя, що характеризують сформованість екологічної культури.