Проникнення цифрових технологій у майже всі сфери життя докорінно змінила освітній простір України. Особливо відчутно це стало під час пандемії COVID-19 та початку повномасштабної війни, коли дистанційне навчання стало не альтернативою, а необхідністю. Вище зазначені події спричинили низку проблем, які стали перед вищою педагогічною освітою. Одна з них – як підготувати майбутнього вчителя природничих спеціальностей до використання цифрових навчальних засобів задля зниження рівня освітніх втрат.
Концепція Нової української школи, яка започаткувала перехід до сучасної європейської філософії освіти успішно реалізується в закладах освіти. Триває пілотування НУШ в профільній школі. Згідно з концепцією, учнівство зможе формувати власну освітню траєкторію, обираючи профіль і частково предмети для вивчення у старшій школі. Водночас заклади освіти зможуть сформувати найкращу пропозицію для учнів залежно від їх можливостей. Важливим є вибір школярем профілю навчання, свідоме самовизначення обраних ним профілюючих напрямків майбутнього навчання та сфери подальшої професійної діяльності. Цей вибір повинен відповідати нахилам і можливостям школяра. Тому необхідно забезпечити умови для формування і розвитку в здобувачів освіти ключових компетентностей, наскрізних умінь як основи майбутньої професійної діяльності, організувати різнопланову допрофільну підготовку, ознайомлення їх з основними аспектами сучасних професій.
Вивчення астрономії в школі стикається з унікальними дидактичними викликами, значна частина яких пов’язана зі складністю візуалізації об’єктів, явищ та процесів, що вивчаються. Астрономія оперує величезними просторовими та часовими масштабами, абстрактними фізичними поняттями (гравітація, електромагнітне випромінювання, ядерні реакції) та динамічними процесами (рух небесних тіл, еволюція зір, розширення Всесвіту), які часто неможливо побачити або відтворити. Ефективна візуалізація є ключовою для подолання цих труднощів, сприяючи глибшому розумінню матеріалу, розвитку просторового мислення та підвищенню інтересу здобувачів освіти до вивчення астрономії.
У сучасних умовах цифровізації освіти особливої актуальності набуває ефективне використання інтерактивних додатків для організації навчального процесу. Сучасна освіта перебуває в стані динамічних змін, що зумовлені швидким розвитком технологій, зростанням обсягів інформації та новими викликами суспільства. У цьому контексті використання таких додатків у процесі навчання стає не просто бажаним, а необхідним елементом ефективної підготовки учнів у закладах загальної середньої освіти. Інтерактивні додатки це сучасні інструменти, які дозволяють педагогам зробити навчальний процес більш наочним та зрозумілим для сприйняття учнями.
Дистанційне навчання стало вимушеним рішенням для багатьох освітніх закладів спочатку у зв’язку з пандемією COVID-19, а згодом – і через воєнні дії на території України. Перехід від традиційного очного навчання до онлайн-формату поставив як викладачів, так і студентів перед низкою викликів, до яких не всі були готові. Зокрема, постало питання ефективності засвоєння знань у нових умовах, адаптації навчальних програм і методик викладання до цих реалій. Саме використання різноманітних онлайн-сервісів та цифрових платформ дозволили забезпечити безперервність освітнього процесу, розширити доступ до навчальних матеріалів, організувати інтерактивну взаємодію між учасниками, а також перейти до систематичного використання спеціалізованих платформ для оцінювання знань та контролю академічної успішності здобувачів освіти.
У сучасному світі, де технології розвиваються надзвичайно швидко, знання та навички з алгебри є вкрай важливими для успіху як у повсякденному житті, так і в професійній діяльності. Шкільний курс алгебри має на меті розвиток абстрактного, логічного та аналітичного мислення учнів, а також їхню підготовку до опанування інших точних наук. Викладання алгебри часто пов'язане з певними труднощами, оскільки учні іноді сприймають її як складний і відірваний від реального світу предмет. У зв'язку з цим, застосування інтерактивних методів навчання на уроках алгебри є особливо дієвим способом зацікавити школярів та забезпечити глибоке розуміння матеріалу.
Фундаментальні математичні поняття є важливими у різних дисциплінах шкільного циклу, і інтеграл є одним з них. Це – базова складова математичного аналізу. Відзначимо, що терміни «інтегральна схема» або «економічна інтеграція», хоч і не пов’язані безпосередньо з математичним інтегралом, та досить вживані в літературі. Щоб зрозуміти особливості та застосування інтеграла, варто згадати його витоки та еволюцію.
Останні два десятиліття характеризуються значними змінами в освітній сфері, зумовленими активним впровадженням інформаційних технологій. Це стало можливим завдяки зниженню вартості обладнання та активній розробці програмного забезпечення, що сприяло їхньому широкому розповсюдженню. Сьогодні значна частина населення, особливо молодь, активно використовує мобільні телефони для комунікації та отримання інформації. Смартфони, завдяки своїй універсальності, забезпечують швидкий доступ до освітніх ресурсів, полегшують індивідуальну та групову взаємодію між учасниками навчального процесу, а також надають можливості для онлайн-навчання.
Останні два десятиліття характеризуються значними змінами в освітній сфері, зумовленими активним впровадженням інформаційних технологій. Це стало можливим завдяки зниженню вартості обладнання та активній розробці програмного забезпечення, що сприяло їхньому широкому розповсюдженню. Сьогодні значна частина населення, особливо молодь, активно використовує мобільні телефони для комунікації та отримання інформації. Смартфони, завдяки своїй універсальності, забезпечують швидкий доступ до освітніх ресурсів, полегшують індивідуальну та групову взаємодію між учасниками навчального процесу, а також надають можливості для онлайн-навчання.
Сучасне інформаційне суспільство ставить перед освітньою системою нові вимоги: школа має не лише передавати знання, а й формувати навички критичного мислення, аналізу, моделювання, вміння працювати з цифровими ресурсами. Особливо актуальним це є для курсу математики, що традиційно вимагає високого рівня аналітичного мислення та логіки. Однак традиційні методи навчання дедалі частіше не відповідають потребам учнів «цифрового покоління», для яких характерним є очікування інтерактивності, візуалізації та миттєвого зворотного зв’язку.