Дистанційне навчання набуває широкого поширення і оновлює освітній процес, а світова пандемія Covid-19 суттєво прискорила ці зміни. Аналогічні процеси спостерігаємо з весни 2020 р. в Україні, коли вперше в нашій історії всі заклади вищої освіти перейшли на дистанційну форму навчання [1]. Розрізняють дистанційне навчання синхронне (наприклад, веб-зустріч чи чат викладача і студентів, тобто, синхронна діяльність) та асинхронне, коли переважає вивчення текстових або відеоматеріалів, виконання і надсилання завдань, а також можливе відвідування онлайн-заняття через веб-зустрічі тощо. В умовах асинхронного дистанційного навчання зростає роль самостійної роботи, оскільки студенти мають контролювати та планувати свою роботу в межах термінів виконання завдань тощо (T. Whittaker, & E. Bonakdarian, 2011) [5]. Погоджуємось з результатами дослідження Г. Санжмятав, С. Тувденням, & О.-Е. Ерденебілег (2021) [2], що дистанційне навчання сприяє розвитку старанності студентів та індивідуальності навчання.