В час динамічного розвитку цифрового суспільства виникає потреба у радикальних змінах освітньої системи щодо методів, змісту та освітнього простору, адже згідно даних ООН з питань освіти, культури та науки більше 200 млн випускників закладів освіти, не володіють навичками, необхідними для життя та праці [1]. У розвинутих країнах світу одним з інструментів які сприяють формуванню навичок майбутнього вважають STEM-освіту [3]. В найближчому майбутньому основними технологіями та продуктами, які створюватимуть інноваційні виробничі галузі та пов’язані з ними професії, є геоінженерія, синтетична біологія, індивідуальна геноміка, інтелектуальні енергетичні системи, біоінтерфейси, ноотропні препарати, сонячна енергетика, стовбурові клітини, нові енергоємні батареї, біопаливо, клонування, низькоорбітальні польоти, робототехніка, мобільні мережі та засоби зв’язку, розумні навігаційні системи, батареї, що заряджаються від повітря, штучний інтелект тощо [4, с. 5]. Тому важливими навичками, які впливатимуть на здатність людини жити сучасному суспільстві будуть різноманітні інноваційні навички, навички опрацювання медіа, технологічні, життєві та навички, що сприятимуть кар’єрному росту [3].