Процес проектування електричних схем зводиться до розв’язання задач синтезу та аналізу схем. Методи аналізу електричних схем швидко розвиваються завдяки стрімкому розвитку технологій та підвищення складності самих пристроїв, підвищенню вимог до точності та глибини аналізу схем тощо. В цьому випадку важливу роль відіграє спеціалізоване програмне забезпечення для моделювання та симуляції електронних схем [2]. Використання такого програмного забезпечення у навчальному процесі надає ряд переваг в порівнянні з лабораторним обладнанням: – можливість швидко та безпечно змоделювати необхідну схему і перевірити її працездатність; – широкий вибір елементів та можливість інтерактивного додавання нового функціоналу в схему; – можливість відслідковувати проходження сигналу по схемі; можливість використання у дистанційному навчанні.
Україна модернізує свою освітню діяльність відповідно до європейських вимог і докладає все більше зусиль для реального приєднання до Болонського процесу. Останнім часом в Україні почали розвиватися технології дистанційного навчання. По суті, сучасна технологія дистанційного навчання формує прогресивну парадигму педагогічної діяльності, яка забезпечує необхідну ефективність і відповідає вимогам часу. Дистанційне навчання поступово посідає особливе місце в українській системі освіти. 2020 рік ознаменувався в усьому світі швидким переходом усіх сфер життя людини на дистанційні методи роботи. Передумовою для цього стало стрімке поширення пандемії COVID-19 (Кабінет Міністрів України Постанова від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19) [4].
Одним із завданням сучасної освіти є підготовка конкурентоспроможної особистості. Концепція Нової української школи передбачає володіння здобувачами освіти інформаційно-цифровими знаннями, уміннями та навичками, тобто формування інформаційно-цифрової компетентності здобувачів освіти. Зазначимо, нормативно-правові документи, які регламентують організацію освітнього процесу, зустрічається використання двох основних термінів – інформаційно-комунікаційна компетентність та інформаційно-цифрова компетентність.
Використання цифрових технологій в освіті дає можливість активізувати навчальний процес, прискорити якість та швидкість сприйняття інформації, полегшити засвоєння знань. За допомогою різних інтерактивних та цифрових засобів вчителю легше впроваджувати інноваційні підходи, такі як розвиваючі навчальні ігри, відео презентації, лабораторні та практичні заняття, кейси та різні проектні технології [1]. Здобувачі освіти краще засвоюють інформацію, а процес навчання більш цікавим та мобільним, це стимулює до власних роздумів, активізує мозкову діяльність, сприяє розвитку зорової та емоційної пам’яті. Але сучасні технології не замінюють вчителя, вони лише доповнюють та урізноманітнюють урок. Сучасний педагог має навчитись користуватись та створювати інтерактивний контент, щоб зацікавити нове молоде покоління учнів. Сьогодення вимагає на уроках активно використовувати: конструктори та робототехніку, віртуальні лабораторії, скрайбінг-презентації, ігрове навчання, мобільне навчання і тестування знань, хмарні технології та інше.
Сучасна освіта стикається з низкою викликів, зокрема необхідністю підвищення ефективності навчання математики та розвитку в учнів критичного мислення і адаптивності до швидких змін у суспільстві. В умовах цифровізації освітнього процесу важливим є використання інтерактивних вправ, які б сприяли покращенню якості навчання та відповідали б вимогам Нової української школи. Мета статті визначити ефективність використання хмарного сервісу Wordwall для створення інтерактивних завдань на відповідність у навчанні математики з метою формування логічного мислення та аналітичних навичок учнів.
Кардинальні зміни в суспільстві, нові досягнення в природничих науках і технологіях вимагають відповідних змін у системі фізичної освіти, оскільки відповідно до ст.3 Закону України «Про загальну середню освіту», загальна середня освіта є обов'язковою основною складовою безперервної освіти [1], [2]. У схваленій Кабінетом Міністрів України «Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)» наголошується, що «природничо-математична освіта (STEM-освіта) - цілісна система природничої і математичної освітніх галузей, метою якої є розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей з використанням трансдисциплінарного підходу до навчання, що базується на практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань для розв’язання практичних проблем і подальшого використання цих знань і вмінь у професійній діяльності…» [2].
Навчальна практика є важливим складовим елементом навчального процесу у вищих навчальних закладах. Вона виступає як не лише частина навчання, а й окремий етап з певними особливостями. Відповідно до цього визначаються підходи до визначення мети, завдань, змісту, форм, методів і засобів її проведення. Навчальна практика сприяє формуванню та закріпленню професійних вмінь і навичок, що базуються на отриманих у процесі аудиторної роботи знаннях. Взаємодія теорії і практики є важливим елементом під час вивчення фундаментальних і прикладних природничих дисциплін.
Інформатизація та диджиталізація суспільства спричинили суттєві трансформаційні зміни, зокрема й у системі освіти. Наразі інформатизація освіти сприяє підвищенню її якості шляхом більшої ефективності та доступності навчання, скорочення витрат на навчання та розширення можливостей для учнів, більш глибокому та практичному вивченню предметів взагалі, та хімії зокрема (засобами віртуальних лабораторій, симуляторів та інших технологій). Однією з головних переваг інформатизації освіти є можливість використання цифрових технологій у освітньому процесі, що дозволяє використовувати різноманітні цифрові інструменти (онлайн-ресурси, онлайн-сервіси) під час навчання учнів.
Підготовка учнів до успішного складання іспитів, таких як зовнішнє незалежне оцінювання чи національний мультипредметний тест з математики, є завданням сучасної шкільної освіти. Методика підготовки до цих іспитів стала предметом дослідження А. Л. Воєводи, та О. В. Школьного. Одним з ефективних інструментів для формування навичок, необхідних для успішного складання цих іспитів, є використання математичних тренажерів – спеціальних навчальних комп'ютерних програм або веб-додатків з інтерактивними вправами для вдосконалення математичних знань та вмінь.
Швидкий розвиток інформаційно-цифрових засобів та технологій забезпечує інформаційний супровід різних галузей діяльності людини. Основним трендом розвитку сучасних освітніх систем багатьох країн світу є діджиталізація освіти. Викликом сучасного діджиталізованого суспільства є готовність педагогів до цифрової трансформації та модернізації освітнього процесу, що передбачає поєднання як традиційних методик і форм навчання так і інноваційних, які грунтуються на використанні застосуванні цифрових технологій та засобів навчання.