Освітній процес у вітчизняних закладах освіти потребує модернізації й упровадження інноваційних технологій навчання, зокрема технології Inquiry-based Learning (IBL). Варто відходити від репродуктивного навчання і переходити до пошуково-діяльнісного, з метою формування у випускника закладу середньої освіти базових компетентностей. у Концепції НУШ серед ключових компетентностей визначено компетентність у природничих науках і технологіях, яка передбачає «…наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності; уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати» [4].
Штучний інтелект (ШІ) стрімко трансформує сферу освіти та дизайну, надаючи фахівцям і аматорам нові інструменти для створення унікальних, якісних і персоналізованих матеріалів [2]. Від логотипів і веб-дизайну до інтер’єрних проєктів і 3D-візуалізацій — штучний інтелект автоматизує рутинні процеси, прискорює творчий процес і відкриває нові горизонти для креативності. Штучний інтелект використовується в дизайні для виконання широкого спектра завдань: від генерації ідей і створення прототипів до автоматизації рутинних процесів і аналізу користувацьких уподобань [1].
У даній статті нами досліджено результативність змішаного навчання як найсучаснішого підходу для організації освітнього процесу з природничо-математичних дисциплін. Розглянули основні моделі саме змішаного навчання, особливості його використання та вплив на результативність знань у здобувачів освіти. З’ясували, як поєднувати онлайн- та офлайн-форми навчання для формування поглибленіших знань, розвитку самостійної підготовки, критичного мислення та цифрової компетентності у здобувачів фахової передвищої освіти. На основі практичного досвіду ми висвітлюємо результати ефективності змішаного підходу до навчання та зазначаємо найефективніші умови для успішного впровадження в закладах фахової передвищої та вищої освіти.
В даний час актуальним є використання теорії графів на уроках інформатики в школі. У державному освітньому стандарті пред'являються вимоги до результатів оволодіння базовою освітньою програмою, серед яких: вміння створювати, застосовувати і перетворювати знаки і символи, моделі і схеми для вирішення освітніх і пізнавальних завдань; формування уявлень про найважливіші типи дискретних об'єктів та їх найпростіші властивості, алгоритми аналізу цих об'єктів; здатність конструювати математичні об'єкти інформатики. Ці навички формуються безпосередньо при вивченні та використанні теорії графів у розв’язанні задач.
Сучасна освіта в Україні, орієнтована на принципи Нової української школи (НУШ), потребує інноваційних підходів до викладання природничих дисциплін, які б забезпечували формування цілісного наукового світогляду та міждисциплінарних компетентностей учнів. Традиційні методи часто не сприяють інтеграції знань із математики, фізики, біології чи хімії, що обмежує розвиток системного мислення. Фрактальна геометрія, яка поєднує математичну строгість із наочною демонстрацією природних закономірностей, залишається недостатньо використаною через брак методичних розробок і підготовки вчителів. Проблема полягає в необхідності обґрунтування та впровадження теорії фракталів у навчальний процес для підвищення якості освіти та реалізації вимог STEM-освіти.
Вивчення баз даних у шкільному курсі інформатики є важливим елементом підготовки учнів до діяльності в цифровому суспільстві [1]. Бази даних лежать в основі багатьох технологій, від вебдодатків до аналітичних систем, і їх розуміння допомагає учням розвивати навички логічного мислення, аналізу даних і програмування. Розробка проектів, пов’язаних із базами даних, дозволяє школярам не лише засвоїти теоретичні основи, а й застосувати їх на практиці, вирішуючи реальні завдання.
В час, коли в Україні відбувається активна інтеграція та глобалізація в простір міжнародної освіти, розвиток ключових компетентностей набуває все більшої важливості. Сучасна освіта вимагає запровадження таких методів і технологій, які були б ефективними для розвитку умінь та навичок творчого, аналітичного та дослідницького спрямування. Тут особливу увагу слід приділити використанню інноваційної технології CLIL (Content and Language Integrated Learning)
Прискорення – відміна риса еволюції: вперше це підкреслив О. Опарін. Після виникнення життя на Землі її еволюція характеризується тенденцією до поступового прискорення. Малопомітні зміни в організмах тварин поступово накопичувалися і через мільйони років приводили до виникнення зовсім нових тварин, частина з яких дала нові види, а значна частина видів зникла. У середині XIX ст. Ч. Дарвін і А. Уоллес пояснили, як від уже існуючих видів пішли нові. Вони стверджували, що коли тварини або рослини попадають у несприятливі обставини (наприклад, нестача їжі, перенаселення або наявність небезпечних хижаків), то лише деяким з них вдається вижити, а, отже, і народжувати на світ потомство. Відбувався біфуркаційний процес з залишенням у еволюційному процесі найбільш адаптованих форм до конкретних екологічних умов. Виходить, що несприятливі умови життя, до яких приходиться пристосовуватися організмам, – головна рушійна сила еволюції. Ч. Дарвін назвав цей процес «природним добором».
Сучасною ідеологією та стратегією охорони здоров’я є промоція (зміцнення) здоров’я, яка полягає у «переорієнтації охорони здоров’я з розгляду індивідуальних факторів ризику здоров’я або ризикованої поведінки на цільову спрямованість детермінант здоров’я та розширення можливостей окремих осіб і громад брати участь у покращенні здоров’я своїх спільнот» [2, с. 9]. Найбільш дієвою та ефективною в стратегії попередження неінфекційних захворювань є освітня сфера [1]. Проте реалії сьогодення зумовлюють нагальну потребу у розширенні такої взаємодії.
У сучасних умовах реформування освіти та переходу до компетентнісної парадигми зростають вимоги до професійної підготовки вчителя фізики. Особливої уваги потребує формування методичної компетентності, яка забезпечує здатність майбутнього педагога ефективно організовувати навчальний процес, застосовувати інноваційні підходи, адаптувати методи навчання до потреб учнів і вимог Нової української школи.