Усі статті

ВИНИКНЕННЯ ТОПОЛОГІЇ ТА ДЕЯКІ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ

Кухарик Олеся Степанівна, Бойко Андрій Романович

Топологія – один із розділів математики, який тісно пов’язаний з геометрією. Історія її розвитку налічує декілька століть. На відміну від геометрії, топологія розглядає поняття неперервності. Об'єктами дослідження топології є топологічні простори, поверхні у тривимірному просторі і множина Кантора, та відображення між ними.


ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТОПОЛОГІЇ В РІЗНИХ ГАЛУЗЯХ ПІЗНАННЯ

Крицька Анастасія Миколаївна, Гоменюк Ганна Володимирівна

Математика одна з найдавніших наук людства, та попри це вона постійно розвивається, а суміщаючись з іншими знаннями утворює свої нові галузі. Однією з таких і є топологія. Фундаментальна (теоретична) доволі нецікава, проте її практичні застосування відкликаються у серцях багатьох сучасних науковців. В основному виникла вона з геометрії, де деякі поняття були розширені, а деталі втрачені (за винятком понять відстані та кутів). Тут об’єкти взяті так, ніби вони зроблені з якоїсь в’язкої речовини, яку можна розтягувати, кришити, скручувати та навіть деформувати, але без розрізання та склеювання. Топологи не можуть відрізнити коло від квадрата, сферу від куба, оскільки вони мають спільні топологічні властивості в усій деформації, яка математично називається гомеоморфізмом (топологічний ізоморфізм). У цій статті ми розглянемо основні застосування топології.


ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК

Карабін Оксана Йосифівна, Громяк Мирон Іванович

В умовах цифровізації освітнього процесу у вищій школі з’являються нові можливості керування освітньою діяльністю майбутніх фахівців комп’ютерних наук, зміцненням інтелектуального та надбанням наукового рівнів, формуванням фахової майстерності, розвитком професійної компетентності. Професійна компетентність майбутніх фахівців комп’ютерних наук базується, передусім, на мотивації, зумовленості досягнення запланованих результатів, трансформації для переходу суспільно-соціальних дій в площину самостійної професійної діяльності та успішного збагачення новими знаннями, уміннями, компетенціями, видами і способами діяльності. Саме виділення майбутньої професійної діяльності стає основним чинником, важливою умовою професійного росту майбутнього фахівця, основаною на нероздільній цілісності, взаємовпливах, взаємозв'язках учасників та складових такого процесу через розвиток думки і вдосконалення дії, пізнання як збагачення особистісних знань та вмінь, подолання труднощів для формування професійних навичок.


ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН: ЗМІСТОВИЙ АСПЕКТ

Дробик Надія Михайлівна, Степанюк Алла Василівна

Якість освіти є одним із центральних понять педагогічної науки. Вона є одним із найважливіших показників, за яким у міжнародній практиці прийнято визначати результативність освітньої і науково-технічної діяльності держави, ефективність управління нею та її інтелектуальний і науково-технічний рівень. Це також комплексна характеристика, яка відображає діапазон і рівень освітніх послуг, що надаються системою освіти відповідно до інтересів особи, суспільства і держави [5]. Змістовий контент оцінювання якості викладання педагога відіграє важливу роль у визначенні успіху студентів, розвитку їхніх навичок та підготовки до майбутньої професійної діяльності. Він є одним з головних інструментів у процесі вдосконалення навчання та підвищення якості освіти в цілому. Крім того, як стверджують науковці, зростаючий інтерес до змістового контенту викладання зумовлений постійним розвитком науки та технологій, що змінюють потреби сучасного ринку праці та вимоги до кваліфікації фахівців [1].


ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В УМОВАХ ПРИРОДНОГО ОТОЧЕННЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ

Гюнгьордю Марина Миколаївна

Однією із передумов вирішення екологічних проблем сучасності є формування ключової екологічної компетентності здобувачів освіти, що зазначено в Концепції «Нова українська школа» [8], Державному стандарті базової освіти [3]. Досліджуваний феномен є продуктом екологічної освіти й від рівня його сформованості в учнів у найближчому майбутньому буде залежати стан довкілля нашої держави [5]. Так, вагомою освітньою умовою екологічної освіти, що впливає на формування досліджуваної якості, є організація безпосереднього контакту учнів із природним середовищем і забезпечується їх діяльністю на екологічних стежках [5].


МЕТОДИКА РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Герман Ольга Михайлівна, Барна Любов Степанівна

В умовах широкомасштабної війни на території України особливого значення для кожної людини набувають питання особистого здоров’я, уникнення факторів, які становлять ризик, а інколи загрозу для життя. У зв’язку з цим актуальним є питання формування ключових навичок, які школярі здобувають під час вивчення навчальних предметів соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі. У Державному стандарті базової середньої освіти зазначається, що метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є розвиток особистості учня, який здатний до самоусвідомлення, гармонійної соціальної і міжособистісної взаємодії, спрямованої на збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, дбає про безпеку, виявляє підприємливість та професійну зорієнтованість для забезпечення власного й суспільного добробуту [2].


УСПІШНЕ ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ НА ОСНОВІ СТВОРЕННЯ КРЕАТИВНИХ ПОСІБНИКІВ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ КОМПЛЕКТІВ

Гандзій Роман Ярославович

Людина хоче бути успішною, потрібною та щасливою, бажає отримувати задоволення і в навчанні, і в трудовій діяльності. Цей внутрішній рушій є запорукою успішного суспільства, успішної держави. Завдання педагога – допомогти ще юній особистості школяра чи студента розкрити її творчий потенціал, зрости в радості не тільки від здолання труднощів, але й дати зрозуміти, що в житті нічого задарма не дається, а щоб досягти успіху, – потрібно прикласти старанні зусилля. Тут вчителю допоможе педагогічна технологія повного засвоєння навчального матеріалу шляхом інтенсифікації освітнього процесу.


ВИСВІТЛЕННЯ АДАПТАЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ ЛЮДИНИ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ «СЕРЕДНЯ ОСВІТА (ПРИРОДНИЧІ НАУКИ)»

Волошин Олена Сергіївна

В процесі формування програмних компетентностей студенти освітньої програми «Середня освіта (Природничі науки)» повинні навчитись аналізувати механізми функціонування живих систем на різних рівнях організації живої матерії, використовувати знання з біології, фізики і хімії в характеристиці процесів життєдіяльності організму. Важливо, щоб майбутній молодий фахівець розумів зміст потенційного взаємовпливу середовища і людини, міг передбачати його наслідки. Компетентнісний підхід у сучасній освіті передбачає формування у випускника вміння застосовувати на практиці отримані теоретичні знання, вміти самому визначати мету і завдання професійної діяльності, провадити дослідницьку діяльність, підбирати адекватний до завдань комплекс методів дослідження, використовувати відповідне лабораторне обладнання, вміти аналізувати отримані результати дослідження.


РОЗВИТОК ПОНЯТТЯ «КРИВА» ВІД ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ДО СЬОГОДЕННЯ

Василюк Іван Олександрович, Заяць Володимир Ігорович

Крива – це геометрична фігура, яка складається з точок, які можуть бути з'єднані відрізками. Поняття кривої є одним з найбільш основних і фундаментальних понять у математиці. Означення кривої має давню історію, яка сягає античних часів. У цій статті ми розглянемо історію формування поняття кривої, починаючи з давніх часів і закінчуючи сучасними досягненнями в цій галузі.


КОНСУЛЬТАТИВНО-РЕПЕТИТОРСЬКА ПІДТРИМКА ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ ІНДИВІДА

Бричка Марія Петрівна

Сучасний педагог на різному освітньому рівні – першопрохідник, який розробляє, модифікує та апробує нові методики навчання. Реалії сьогодення також вносять свої корективи [1, с. 21–22]. Кінцевим результатом освітнього процесу передбачається формування компетентного, всебічно розвиненого, гнучкого в своїй життєдіяльності, духовно-культурного та науково-грамотного індивіда «…мульти-дисциплінарність STEM-інтеграційних інновацій сучасної системи природничо-наукової освіти орієнтує на результативне і якісне становлення майбутнього фахівця через призму сформованості власного авторського кредо як сутнісного показника його компетентності та світогляду» [2, с. 40–41]. Освітні пріоритети зумовлюють перехід від традиційних типових педагогічних технологій навчання до особистісно-орієнтовних, зокрема, в контексті забезпечення результативності та якості навчально-пізнавальної діяльності індивіда на уроках фізики.