Критичне мислення є важливою навичкою, яка допомагає учням аналізувати, оцінювати інформацію та критично ставитися до неї. Чинні державні стандарти освіти визначають критичне мислення як комплексну навичку та підкреслюють його важливість у навчанні, а розвиток критичного мислення є одним з наскрізних завдань освітнього процесу, згідно Концепції нової української школи [2; 3].
У сучасних умовах для модернізації медичної освіти України надзвичайно актуальним є впровадження в навчальний процес вищих навчальних закладів інноваційних технологій [3, 4] . Підвищення якості вищої освіти визначається використанням нових методів і засобів навчання. Активне навчання потребує залучення студентів-медиків КЗВО «Рівненська медична академія» у навчальний процес. Зокрема, зростання кількості навчального матеріалу з вивчення «Анатомії людини» та брак навчального часу диктують надзвичайно активне використання новітніх технологій, які б дозволили підвищити інформативність та ефективність заняття.
У сучасну епоху інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) впроваджуються в різних галузях, зокрема, і в системі освіти. Вони, безумовно, мають великий потенціал. Карантинні обмеження, введені у зв'язку з пандемією COVID-19, та повномасштабна війна в Україні не тільки зробили значні виклики для системи освіти, але й стали стимулом для активного впровадження технологій в освітній процес українських закладів освіти. Оскільки питання безпеки учнів та педагогічних працівників знаходяться на першому місці, це спонукає заклади освіти до швидкого впровадження віддалених форм навчання, що вимагає використання різноманітних онлайн-платформ, веб-інструментів та програмного забезпечення для забезпечення доступу до навчальних матеріалів та взаємодії між вчителями та учнями. Завдяки цьому процесу школи стали більш відкритими до використання різноманітних технологій в освітньому процесі, що сприяло розвитку комп'ютерної грамотності серед учнів та вчителів.
Освіта є однією з ключових сфер, яка потребує постійного оновлення та вдосконалення для підготовки компетентних і творчих особистостей. Нова українська школа (НУШ) ставить перед собою завдання формування сучасного освітнього середовища, що сприятиме розвитку критичного мислення, креативності та інноваційного підходу до навчання [1]. Досить ефективною технологією для досягнення цієї мети є використання воркшопів у навчанні біології. Ця технологія поглиблює знання учнів активно залучаючи їх до освітнього процесу, стимулюючи інтерес до предмету. Інноваційні освітні технології включають широкий спектр методів і підходів, які сприяють підвищенню ефективності освітнього процесу. Воркшоп є формою інтерактивного навчання та забезпечує активну участь здобувачів освіти у дослідницькій діяльності, обговореннях, експериментах і практичних завданнях. Саме ця технологія грунтується на принципах активного навчання, співпраці, проблемного підходу до вивчення матеріалу.
Проблема міжпредметних зв’язків є досить актуальною в дидактиці. Порушення або слабкі міжпредметні зв’язки завжди були серед причин перегляду змісту загальної середньої освіти. Особливо це актуально було і залишається для природничих предметів та математики. Попри, здавалось би, очевидну необхідність в узгодженні змісту природничих предметів та математики, до цього часу проблема міжпредметних зв’язків на рівні змісту залишається не вирішеною.
Сучасне суспільство динамічно розвивається, і освіта не є винятком. Збільшення кількості інформації, зміна способу життя та світогляду людей, розвиток інформаційних технологій ставлять перед вчителями і викладачами нові виклики. Одним з них є пошук ефективних методів та інструментів викладання, які роблять процес навчання більш ефективним, цікавим та доступним для учнів. Сучасний здобувач освіти отримує значну кількість інформації як безпосередньо в освітньому просторі закладів загальної середньої освіти, так і з різноманітних джерел інформації, які можуть відволікати увагу. Сучасні школярі – це «Покоління Z», яке «народилося з гаджетом в руках» і не уявляє свого життя без Інтернету. Вони характеризуються певними позитивними рисами, а саме ефективністю при переході від одного виду завдання до іншого, креативністю, вмінням швидко знаходити потрібну інформацію, високим ступенем персоналізації.
Національна освіта на шляху реформ кардинально змінила свої пріоритети, спрямувавши мету базової середньої освіти на формування життєво важливих наскрізних умінь та навичок здобувачів, розвиток їхніх природних здібностей, інтересів, обдарувань, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації [1]. До таких ключових компетентностей належить і комунікативна, яку розглядають як інтегративну здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з оточуючими людьми, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями [4, с. 122].
Бриколаж в освіті – це інноваційна технологія навчання, яка робить акцент на розвитку креативності, експериментуванні та набутті практичних навичок [1]. Основна ідея впровадження технології бриколажу в освітній процес полягає в тому, щоб навчати учнів розв'язувати практичні проблеми шляхом використанням різноманітних підручних ресурсів та інструментів, без залучення стандартного обладнання, яким забезпечуються навчальні заклади. Тому бриколаж орієнтує учнів на самостійне розв’язання завдань проблемного характеру, в ході якого відбувається планування шляхів розв'язання проблеми, пошук, створення або модифікація матеріальних ресурсів, постановка експерименту та проведення дослідження. Але як інноваційна технологія в освіті бриколаж потребує розширення поля наукових досліджень та розробку конкретних методик його реалізації в навчальному процесі, в тому числі з дисциплін природничо-наукового циклу.
Необхідність реформування системи освіти в Україні, її удосконалення і підвищення рівня якості є важливою соціокультурною проблемою, яка значною мірою зумовлюється проголошенням життя людини найвищою суспільною цінністю та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку особистості, її соціалізації та самореалізації. Це актуалізує проблему переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти майбутніх учителів, яка передбачає пошуки інноваційних принципів, форм та методів навчання, загалом, і реалізації практичного компоненту їх професійної підготовки, зокрема, та дозволяє підвищити якість надання освітніх послуг.
Соціальні зміни й екологічні проблеми в Україні спрямували реформування освіти на гармонійний розвиток творчої особистості з креативним мисленням, здатної до самореалізації у бурхливому потоці сучасного життя на благо суспільства та природного середовища. Згідно з «Державним стандартом базової і повної середньої освіти» (2011 р.), Концепцією Нової української школи (2016 р.) особистісні результати учнів, у процесі освоєння освітньої програми повної загальної середньої освіти, повинні відображати сформованість дбайливого ставлення до природи із метою забезпечення сталого розвитку суспільства, адже збереження біорізноманіття і продуктивності екосистем є одним із головних завдань існування людства.