Cyчаcний ocвiтнiй пpocтіp актуалізується інтеграційними векторами розвитку, фopми тa мeтoди poбoти зі здобувачами освіти, якi зaймaютьcя нayкoвo-дocлiдницькoю дiяльнicтю. Oдним з напрямів фopмyвaння дослідницької компетентності нa зaняттяx наукового гуртка «Сучасні освітні технології навчання біології» на кафедрі екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету – є зacтocyвaння eлeмeнтiв STEM-ocвiти. STEM-ocвiтa – цe кaтeгopiя, якa визнaчaє вiдпoвiдний освітній пpoцec (тexнoлoгiю) фopмyвaння i poзвиткy нayкoвo-дocлiдницькиx, poзyмoвo-пiзнaвaльниx i твopчиx якocтeй здобувачів освіти, piвeнь якиx визнaчaє кoнкypeнтнy cпpoмoжнicть нa cyчacнoмy pинкy пpaцi: здaтнicть i гoтoвнicть дo poзв’язaння кoмплeкcниx paдaч (пpoблeм), кpитичнoгo миcлeння, твopчocтi, кoгнiтивнoï гнyчкocтi, cпiвпpaцi, yпpaвлiння, здiйcнeння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi.
Сучасні соціально-економічні та політичні змінами в світі вимагають більш активного входження різних країн у світовий геополітичний полікультурний діалог. Одним із чинників інтенсифікації такого діалогу є необхідність вільного володіння принаймні однією іноземною мовою, що привело до виникнення у світовій освітній практиці такого явища, як білінгвальна освіта. Для України розвиток цієї освіти зумовлений загальною тенденцією до інтеграції у європейський простір, прагненням до діалогу культур і міжкультурної комунікації. Створення й укріплення взаємозв’язків педагогічних та наукових спільнот різних країн світу закономірно актуалізують потребу у дослідженні білінгвального навчання. Його впровадження дозволить забезпечити активну комунікацію суб’єктів освітнього процесу, розширить можливості працевлаштування та надасть преференції в кар’єрному зростанні. Відрадно, що національна політика підготовки галузевих фахівців, які б визнавались іншими державами та були конкурентоспроможними на сучасному ринку праці, зазнала значних позитивних змін, особливо стосовно рівня вивчення іноземних мов, загалом, та іноземних мов за фахом підготовки, зокрема.
Другий рік поспіль весь світ опинився в складних економічних і психологічних умовах, зумовлених пандемією. Перехід на онлайн, дистанційне чи змішане навчання став несподіваним та доволі серйозним випробуванням для усіх учасників освітнього процесу: від освітян – до студентів. Всім довелося прийняти цей виклик та швидко адаптуватися до обставин сьогодення. Допоки засоби масової інформації не перестають повідомляти новини про погіршення епідеміологічної ситуації, освітяни мають бути готовими до організації навчання у різних формах.
Відповідно до Розділу X статті 62 п.15 Закону України «Про вищу освіту» особи, які навчаються у закладах вищої освіти в Україні мають право на вибір навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та навчальним планом, в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для даного рівня вищої освіти. При цьому здобувачі певного рівня вищої освіти мають право вибирати навчальні дисципліни, що пропонуються для інших рівнів вищої освіти, за погодженням з керівником відповідного факультету чи підрозділу.
Як передбачено Державним стандартом базової середньої освіти, метою математичної освітньої галузі НУШ є формування в учнів математичної компетентності у взаємозв’язку з іншими ключовими компетентностями. Зараз йде обговорення проекту типової освітньої програми та розробка модельних навчальних програм для 5-9 класів, які навчатимуться за новим освітнім стандартом. На черзі – нові підручники за новими програмами.
Сучасний ринок праці висуває нові вимоги до системи професійно підготовки, удосконалення освітніх програм, нормативної документації, теоретико-методологічних основ формування цифрових компетентностей майбутніх учителів. Недостатня розробленість методологічної продукції, методичної бази технічних і програмних застосунків із використання цифрових технологій, неповне задіяння потенціалу інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти, потребуюча корекція організації навчально-пізнавальної діяльності на розвиток особистого потенціалу з оптимізацією освітньої діяльності засобами цифрових технологій активізують проблему формування цифрової компетентності майбутніх учителів.
Соціокультурні зміни, що відбуваються сьогодні у країні, свідчать про те, що існуюча освіта не задовольняє актуальні запити суспільства. Освіта, яку здобувають учні у школі, не влаштовує ні їх самих, ні батьків, ні суспільство загалом. Змінилося суспільство, змінилися і вимоги до освіченої людини: їй потрібно не тільки знати, а й уміти застосовувати свої знання в мінливому світі. Суспільству в сучасних умовах потрібна особистість із системним, творчим мисленням.
Серед пріоритетних стратегій розбудови національної системи освіти чільне місце займає її спрямованість на розвиток творчого потенціалу школярів, виховання активної, креативної особистості, налаштованої на постійне самовдосконалення. Проголосивши людину найвищою цінністю, країна стала на шлях втілення гуманістичних ідей у педагогічну теорію та практику. Тому навчання в сучасній школі має забезпечувати оптимальні умови для самореалізації особистості школяра, розкриття природних задатків, здатності до свободи, відповідальності і творчості. У концепції нової української школи визначено основну мету державної політики в галузі національного шкільництва, яка полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися упродовж життя. Саме це детермінує перехід від директивної моделі навчання до особистісно зорієнтованої, що націлює на пошук нових шляхів і засобів, які забезпечуватимуть розвиток внутрішніх можливостей учнів, їхніх потреб, інтересів, творчих здібностей.
У зв'язку зі зростанням значення фізики для природознавства і для розвитку техніки знання фізики стають необхідними кожній людині сучасного суспільства. Вивчаючи фізику, учні знайомляться з цілим рядом явищ природи і їх науковим поясненням; у них формується переконання в матеріальності світу, в відсутності будь-якого роду надприродних сил, в необмежені можливості пізнання людиною навколишнього світу. Знайомлячись з історією розвитку фізики і техніки, учні починають розуміти, як людина, спираючись на наукові знання, перетворює навколишню дійсність, збільшуючи свою владу над природою. Все це має важливе значення для формування у школярів діалектико-матеріалістичного світогляду, наукової картини світу.
Критичне мислення – це одна із навичок 21 століття, що належить до так званих «soft skills». Це універсальні навички, які необхідні для досягнення успіху в будь-якій сфері, яку обере людина і, водночас, не мають вузької спеціалізації, не прив’язані до певної професії чи кваліфікації. Отже, вони можуть формуватись на матеріалі різних дисциплін.