Нова українська школа потребує нових підходів до навчання. На сучасному етапі стають неактуальними формальні уміння відтворення вивченого на репродуктивному рівні. Результатом вивчення навчальних предметів є набуття здобувачами освіти компетентностей, завдяки яким вони можуть реалізувати себе в сучасному суспільстві. Впровадження у НУШ компетентнісного навчання передбачає розробку нових підходів до оцінювання. Сучасна якісна освіта, перш за все, має навчити мислити критично, ефективно співпрацювати, а також розвинути базові практичні навички. Формувальне оцінювання відстежує, як працював учень: чи докладав зусиль, чи було йому цікаво вчитися.
Навчання природничих дисциплін в школі є важливою складовою сучасної освіти, проте, часто виникають ситуації, які ускладнюють процес навчання, а саме: • відсутність зацікавлення учнів у природничих науках, так як більшість з них вважають ці предмети складними для розуміння, що приводить до втрати мотивації навчання; • брак належного обладнання та матеріалів для проведення практичних занять; • обмеженість доступу до лабораторій та експериментальних засобів; • дефіцит дидактичних матеріалів для створення цікавих та захоплюючих уроків з природничих дисциплін, які б залучали увагу учнів та стимулювали їх до активного вивчення матеріалу; • відсутність достатніх знань і навичок для ефективного викладання предмету на високому рівні розуміння для учнів; не готовність використання інноваційних методів для розвитку критичного мислення та аналітичних навичок учнів.
Загальновідомо, що фінансова грамотність населення є основою економічного розвитку будь-якої країни. Вона сприяє формуванню логічного та критичного мислення, здатності аналізувати економічні, фінансові процеси та приймати раціональні рішення. Її базові основи повинні закладатися ще у юному віці. На це й націлена реалізація наскрізної лінії «Підприємливість та фінансова грамотність» [3]. Величезні можливості для формування основ фінансової грамотності у базовій школі має шкільний курс з математики, який є універсальною складовою сучасної науки.
У сучасному світі питання екологічної безпеки та сталого розвитку стають все більш актуальними і нагальними. Однак, в контексті навчання фізики в умовах Нової української школи (НУШ), існує необхідність визначення ефективних методик та підходів до формування змістової лінії, спрямованої на усвідомлення студентами важливості екологічної безпеки та принципів сталого розвитку через вивчення фізичних явищ та законів. Таким чином, основною проблемою, що стоїть перед дослідником, є розробка та ефективне впровадження методик формування змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» на уроках фізики в умовах Нової української школи. Для досягнення цієї мети необхідно дослідити та систематизувати наукові підходи до формування екологічної компетентності учнів, а також розробити конкретні методичні рекомендації та приклади практичного застосування зазначеної змістової лінії на уроках фізики.
Однією з актуальних проблем хімічної освіти є проблема формування професійних компетентностей майбутнього вчителя. Під професійною компетентністю розуміють інтегральну властивість особистості, яка добре обізнана в певній галузі, тобто володіє компетенцією – колом питань, на яких добре розуміється. Основна ідея професійної компетентності полягає в тому, що освіта має давати не окремі розрізнені знання, уміння та навички, а розвивати здатність здобувачів освіти до діяльності в різних умовах, тобто застосовувати отримані знання до розв'язання різнопланових завдань [1].
Діти з особливими освітніми потребами (ООП) можуть мати певні затримки у розвитку уваги, мислення, сприйняття, пам’яті та дрібної моторики. Важливо знайти індивідуальний підхід до кожної дитини в цей критичний період її розвитку, щоб оптимізувати її навчання та розвиток. Навчання є ключовим фактором у фізичному розвитку дитини з ООП. Щоб забезпечити успішне навчання, необхідно використовувати всі доступні методи, активуючи всі почуття дитини, включаючи зір, слух і дотик. Використання лего-конструювання як інструменту для формування та розвитку навчальних навичок у дітей з особливими освітніми потребами сприяє активізації ігрових методів у процесі пізнання дітьми. Цей процес дозволяє дитині виявити свою ініціативу. Різноманітні дії, які виконують під час лего-конструювання, сприяють розвитку логічного мислення та дрібної моторики.
Важливість генетики в сучасній науці: медицина (генетика є основою для розуміння багатьох захворювань, таких як рак, діабет, та генетичні розлади; генетичні дослідження сприяють розробці нових методів діагностики, лікування та профілактики хвороб, включаючи генотерапію; біотехнологія (генетика лежить в основі багатьох біотехнологічних інновацій, таких як створення ГМО (генетично модифікованих організмів) для підвищення врожайності та стійкості сільськогосподарських культур)); розвиток біотехнологій відкриває нові можливості в галузях харчової промисловості, фармацевтики та екології; еволюція та біологія розвитку (генетичні дослідження допомагають зрозуміти механізми еволюції та біологічного розвитку, що є ключовими для збереження біорізноманіття та екосистем [1].
Деякі поняття та закони, повʼязані з темою «Опора і рух», можуть бути складними для сприйняття учнями на даному рівні. Якщо матеріал недостатньо доступний або незрозумілий, це може призвести до втрати інтересу з боку учнів та відчуття, що тема є занадто важкою для вивчення. Слід також зауважити, що учні можуть не виявляти належної зацікавленості до цієї теми, оскільки вона може здаватися їм нецікавою. Відсутність зацікавленості може негативно позначитися на засвоєнні матеріалу та результатах навчання. Таким чином, проблема полягає в тому, що наявні навчальні матеріали та методи навчання можуть бути неефективними, оскільки вони не відповідають потребам та інтересам учнів, а також не забезпечують належного рівня розуміння та можливості практичного застосування теми.
В традиційній формі проведення уроків біології недостатньо використовуються активні методи навчання. Багато уроків обмежуються цілком пасивним процесом, коли учні лише слухають і приймають інформацію, не беручи активної участі в процесі навчання [1]. Це призводить до зниження зацікавленості учнів у предметі, змінює їх відношення до навчання та може вплинути на їх розуміння та засвоєння матеріалу. Пасивне навчання також може призвести до втрати можливості розвивати ключові навички, такі як критичне мислення та проблемне мислення [2].
Ноутбуки, смартфони, планшети, комп'ютери та інші технологічні пристрої стали невід'ємними помічниками не тільки дорослих але і школярів. Сучасні реалії визначають тенденцію, коли традиційний підхід до навчання відступає на другий план, ставлячи більший акцент на інтерактивні та інноваційні методи навчання, зокрема технології m – learning. Mobile learning (m – learning) або мобільне навчання – це форма навчання, яка використовує мобільні технології, як окремі засоби або разом з іншими інформаційно-комунікаційними технологіями.