Нині актуальною проблемою є пошук нових підходів до формування в учнів ключових та предметних компетентностей, спрямованих на розв’язання суперечності між вимогами високого теоретичного рівня навчального матеріалу та його доступністю та посильністю для учнів. Один із шляхів вирішення цієї проблеми вбачається у підвищенні ролі структурування навчального матеріалу. Це передбачає чітке визначення цілей навчання, логічну послідовність викладу матеріалу, використання різноманітних методів та форм навчання, що сприяють його кращому засвоєнню.
У зв’язку із переходом на новий державний стандарт базової освіти розпочато процедуру розроблення модельних навчальних програм для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти. У статті 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» вказано, що «модельна навчальна програма – це документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета / інтегрованого курсу та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством». Відповідно Міністерство освіти і науки розробило потенційним авторам / укладачам модельних навчальних програм для базової середньої освіти методичні рекомендації для розроблення модельних навчальних програм. У них зосереджено увагу на особливостях Державного стандарту базової середньої освіти на основі якого мають бути розроблені модельні навчальні програми. Запропоновано структурні компоненти модельної навчальної програми. Пояснено як добирати і формулювати очікувані результати навчання та пропонований зміст навчального предмету\інтегрованого курсу. Проте у цих методичних рекомендаціях не вказано як формулювати види навчальної діяльності.
Удосконалення змісту та процесу загальної середньої освіти, необхідність цілісної системи інтегрованого навчання предметів природничої освітньої галузі зумовили актуальність підготовки педагогів нової генерації, готових до інтегрованого навчання природничих наук у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО) [1]. Для цього в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка реалізується освітньо-професійна програма «Середня освіта (Природничі науки)».
Сьогоднішнє освітнє середовище потребує постійних інновацій та новаторських підходів для підготовки молоді до складних викликів сучасного світу. Актуальною на сьогодні є проблема формування самостійності учнів, спроможності отримувати, аналізувати інформацію та приймати оптимальні рішення, використовувати в практичній діяльності нові інформаційні технології. Адже з кожним роком об’єм інформації подвоюється і зростання за передбаченнями вчених відбуватиметься в геометричній прогресії. Тому на перше місце виступає не здобуття суми знань, а вміння знайти потрібну інформацію та практично її використовувати. Освіта повинна бути випереджальною, відповідати тенденціям розвитку суспільства в майбутньому.
Більшість завдань, з якими стикається людина у повсякденному житті і під час професійної діяльності, мають комплексний інтегративний характер. Це актуалізує проблему інтеграції знань у процесі навчання, що сприяє формуванню у здобувачів освіти цілісного наукового світогляду і критичного мислення. Необхідність інтеграції знань в освітньому процесі актуалізована у «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті», у якій наголошується на необхідності формування у здобувачів освіти цілісної природничо-наукової картини світу на основі здійснення міжпредметних зв’язків [1].
Сучасні тенденції розвитку освіти, такі як стрімке зростання ролі цифрових технологій, впровадження принципів сталого розвитку та акцент на формуванні компетентностей, обумовлюють необхідність удосконалення методів розвитку дослідницьких умінь учнів у навчанні природничих наук. Державний стандарт базової середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України № 898 від 30.09.2020) висуває вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів на основі компетентнісного підходу акцентують увагу на розвитку дослідницьких умінь. З цього погляду, проблема розвитку дослідницьких умінь учнів засобами розв’язування практико орієнтованих завдань інтегрованого природничого змісту засобами цифрових технологій є актуальною.
Сьогодні в країні є потреба в активних амбітних, творчих, самостійних фахівцях, які систематично самоудосконалюються, займаються самонавчанням. Відповідно, це передбачає модернізацію освітнього процесу у закладах вищої освіти. Складовою професійної компетентності є дослідницька компетентність здобувачів вищої світи, яка передбачає розвиток дослідницьких умінь та навичок та реалізацію креативності здобувачів освіти. Достатньо великі можливості для формування дослідницької компетентності мають природничі дисципліни, в процесі вивчення яких фахові знання підсилюються самостійною дослідницько-пошуковою діяльністю.
Природнича освіта XXI ст. не може бути усталеною, бо вона існує в світі, який швидко змінюється. Також вона не може орієнтуватись лише на забезпечення соціального замовлення і компетентнісно орієнтований підхід, бо швидкі зміни суспільства постійно породжують нові виклики перед освітою та потребують нових компетентностей, про сутність яких ми поки не маємо уявлення. Єдине важливе завдання перед природничою освітою залишається незмінним – це розвиток світогляду, який ґрунтується на сучасній науковій картині світу, яка теж швидко змінюється і тому потребує ціннісного і філософського узагальнення. Усталеність освіти залишається не в її змісті, а в широті та цінностях, які повинні стати її обов’язковими складниками.
In today’s world, when science and technology are the major factors in the development of society, the importance of quality education in the field of natural sciences is of particular importance. Natural sciences teachers are key figures in shaping the future of our country, influencing the development of students’ intellectual and practical skills. In recognition of this important role, Ukraine is committed to continuously improving its system of natural sciences teachers training by adapting the best practices and ideas from around the world. Among the countries that stand out for their achievements in this area, the United States of America holds a special place [2].
In modern scientific literature and educational periodicals, the issue of improving the system of professional training of the future teacher is increasingly raised, and the content of his professional and pedagogical culture is discussed. This indicates certain shifts in the awareness of the role and place of the teacher, and therefore, the rejection of a simplified consideration of professional and pedagogical activity and the system of professional training of teachers. We believe that the teacher is the defining figure of the educational process, the carrier of the content of education, and the pedagogical technologies of learning and education. He manages the educational and cognitive activities of the students and implements the program of education of the student body, on a scientifically based basis, providing appropriate conditions for the development, self-realization, and self-determination of students in various types of activities. Increased requirements for the teacher's professional activity and personality determine the specifics of the organization of his professional and pedagogical training [3].