У сучасних умовах цифровізації освіти особливої актуальності набуває ефективне використання інтерактивних додатків для організації навчального процесу. Сучасна освіта перебуває в стані динамічних змін, що зумовлені швидким розвитком технологій, зростанням обсягів інформації та новими викликами суспільства. У цьому контексті використання таких додатків у процесі навчання стає не просто бажаним, а необхідним елементом ефективної підготовки учнів у закладах загальної середньої освіти. Інтерактивні додатки це сучасні інструменти, які дозволяють педагогам зробити навчальний процес більш наочним та зрозумілим для сприйняття учнями.
Дистанційне навчання стало вимушеним рішенням для багатьох освітніх закладів спочатку у зв’язку з пандемією COVID-19, а згодом – і через воєнні дії на території України. Перехід від традиційного очного навчання до онлайн-формату поставив як викладачів, так і студентів перед низкою викликів, до яких не всі були готові. Зокрема, постало питання ефективності засвоєння знань у нових умовах, адаптації навчальних програм і методик викладання до цих реалій. Саме використання різноманітних онлайн-сервісів та цифрових платформ дозволили забезпечити безперервність освітнього процесу, розширити доступ до навчальних матеріалів, організувати інтерактивну взаємодію між учасниками, а також перейти до систематичного використання спеціалізованих платформ для оцінювання знань та контролю академічної успішності здобувачів освіти.
У сучасному світі, де технології розвиваються надзвичайно швидко, знання та навички з алгебри є вкрай важливими для успіху як у повсякденному житті, так і в професійній діяльності. Шкільний курс алгебри має на меті розвиток абстрактного, логічного та аналітичного мислення учнів, а також їхню підготовку до опанування інших точних наук. Викладання алгебри часто пов'язане з певними труднощами, оскільки учні іноді сприймають її як складний і відірваний від реального світу предмет. У зв'язку з цим, застосування інтерактивних методів навчання на уроках алгебри є особливо дієвим способом зацікавити школярів та забезпечити глибоке розуміння матеріалу.
Фундаментальні математичні поняття є важливими у різних дисциплінах шкільного циклу, і інтеграл є одним з них. Це – базова складова математичного аналізу. Відзначимо, що терміни «інтегральна схема» або «економічна інтеграція», хоч і не пов’язані безпосередньо з математичним інтегралом, та досить вживані в літературі. Щоб зрозуміти особливості та застосування інтеграла, варто згадати його витоки та еволюцію.
Останні два десятиліття характеризуються значними змінами в освітній сфері, зумовленими активним впровадженням інформаційних технологій. Це стало можливим завдяки зниженню вартості обладнання та активній розробці програмного забезпечення, що сприяло їхньому широкому розповсюдженню. Сьогодні значна частина населення, особливо молодь, активно використовує мобільні телефони для комунікації та отримання інформації. Смартфони, завдяки своїй універсальності, забезпечують швидкий доступ до освітніх ресурсів, полегшують індивідуальну та групову взаємодію між учасниками навчального процесу, а також надають можливості для онлайн-навчання.
Останні два десятиліття характеризуються значними змінами в освітній сфері, зумовленими активним впровадженням інформаційних технологій. Це стало можливим завдяки зниженню вартості обладнання та активній розробці програмного забезпечення, що сприяло їхньому широкому розповсюдженню. Сьогодні значна частина населення, особливо молодь, активно використовує мобільні телефони для комунікації та отримання інформації. Смартфони, завдяки своїй універсальності, забезпечують швидкий доступ до освітніх ресурсів, полегшують індивідуальну та групову взаємодію між учасниками навчального процесу, а також надають можливості для онлайн-навчання.
Сучасне інформаційне суспільство ставить перед освітньою системою нові вимоги: школа має не лише передавати знання, а й формувати навички критичного мислення, аналізу, моделювання, вміння працювати з цифровими ресурсами. Особливо актуальним це є для курсу математики, що традиційно вимагає високого рівня аналітичного мислення та логіки. Однак традиційні методи навчання дедалі частіше не відповідають потребам учнів «цифрового покоління», для яких характерним є очікування інтерактивності, візуалізації та миттєвого зворотного зв’язку.
Сучасна освітня система вимагає нових підходів до навчання, які відповідають динамічним змінам суспільства, технологічному прогресу та новим потребам здобувачів освіти. Однією з таких інноваційних моделей є перевернутий клас (flipped classroom) — підхід, за якого учні чи студенти опановують теоретичний матеріал самостійно поза межами класу, а під час навчального заняття виконують практичні завдання, проводять обговорення, розвʼязують проблеми та здійснюють дослідження. Особливо ефективним цей підхід виявився у викладанні природничо-математичних дисциплін, зокрема фізики, що поєднує як теоретичну складність, так і потребу в експериментальній практиці [1].
Сучасна освіта стоїть перед фактом необхідності змін традиційних форм та методів навчання на оновлення форм навчання, що сприятимуть осмисленому засвоєнню знань, умінь та навичок. Усе це стало критично значущим у сучасних умовах розвитку українського суспільства та світу. Сучасні навчальні програми створюють на основі компетентнісного підходу, що передбачає інші пріоритети в навчальному процесі та нові результати навчання школярів. Нововведення стосуються змісту і послідовності розділів навчальних програм із природничих предметів, обсягу навчального матеріалу, рівня складності завдань та їх диференціації, форм і методів навчання учнів тощо [1].
У сучасних умовах реформування освітньої системи особливого значення набуває впровадження інтерактивних технологій навчання, які залучають учнів до активної участі в освітньому процесі, сприяють розвитку критичного мислення, стимулюють пізнавальний інтерес та забезпечують здатність до самостійного оволодіння знаннями. Традиційні підходи до викладання біології, що здебільшого орієнтовані на пасивне сприйняття інформації, часто не відповідають потребам і очікуванням сучасних школярів. Вони також недостатньо сприяють формуванню ключових компетентностей, передбачених концепцією нової української школи.