На сучасному етапі розвитку системи освіти окрім модернізації самого освітнього процесу шляхом використання нових фасилітаційних технік, важливою є якісна підготовка фасилітаторів, які володіють новим інструментарієм та особистісними якостями і навичками, що дають змогу підвищити ефективність і продуктивність навчання як групи, так і окремої особистості. Актуальність вивчення питання організації освітнього простору з використанням базових технік фасилітації у контексті вимог сьогодення визначається тим, що дотримання педагогічної фасилітації всіма членами шкільної спільноти здатне підтримати гуманістично орієнтовану спрямованість життя закладу загальної середньої освіти.
Сучасний вчитель біології базової середньої освіти вже не має на меті сформувати у свідомості школярів визначену кількість загальнобіологічних і спеціальних понять. Натомість він мусить стати популяризатором науки, який зацікавлює учнів, створює умови для дослідження природи. Біологічна екскурсія – це унікальна організаційна форма навчання, що має величезний потенціал для безпосереднього спілкування учнів з природою.
У наш час наука, освіта і не тільки стрімко розвиваються – сучасні технології, різноманітні навчальні додатки, платформи, сайти, презентації, сучасне оформлення уроків із застосуванням різних інтерактивів змінили процес навчання учнів. Відбувається швидкий рух технологій та інновацій і час змін. З вересня 2024 р. починається вивчення хімії у 7 класах згідно вимог Концепції «Нова українська школа». Основна мета НУШ – створити школу, де навчання приносить задоволення та дає учням не лише знання про те, що відбувається зараз, а й здатність застосовувати їх у повсякденному житті. За основу НУШ бере те, що кожна дитина різна – зі своїми талантами, потребами, особливостями і темпом розвитку.
Протягом останніх років нейромережі демонструють стрімке зростання і неймовірно активний розвиток, вони інтегруються в усі сфери людського життя, у тому числі й в освіту. Штучний інтелект (ШІ) зробив світову технологічну революцію здійснюючи зміни в економіці й політиці країн. Освіта теж не стала винятком. За останніми дослідженнями [1; 4] у США дві третини освітян зустрічаються з використанням технології серед робіт своїх учнів. В Україні широке долучення штучного інтелекту до навчального процесу знаходиться на етапі обговорення на рівні наукових конференцій, круглих столів, вебінарів та інформаційних кампаній від Міністерства освіти і науки й інших держустанов. Про те зрозумілим є той факт, що використання штучного інтелекту сучасною молоддю невідворотний процес, тому завдання освітньої спільноти сьогодні, полягає в донесенні студентам етичних норм використання застосунків штучного інтелекту в навчальному процесі.
Важливу роль у реалізації прикладної спрямованості базового курсу фізики відіграє сучасний учитель. З метою формування практичних умінь розробляються спеціальні дидактичні засоби – задачі виробничого змісту, пошукові й дослідницькі завдання-проблеми, творчі експериментальні роботи, конструюються технічні об’єкти тощо. У задачах виробничо-технічного характеру розкриваються принципи роботи машин і механізмів, технології промислового й сільськогосподарського виробництва, автоматизовані засоби управління тощо. Розв’язуючи подібні завдання, учні набувають знань про нові досягнення науки і техніки, закономірності перебігу різноманітних виробничих процесів.
Сучасна освітня система потребує інноваційних підходів, які сприяють розвитку критичного мислення, творчого підходу та вміння вирішувати складні проблеми у школярів. Впровадження дидактичної системи проблемного навчання (ДСПН) у шкільний курс фізики є одним із таких перспективних методів. Це питання є особливо актуальним для Нової української школи (НУШ), яка орієнтована на компетентнісний підхід до навчання [2]. Основним завданням є визначити особливості та переваги впровадження ДСПН у фізиці в рамках НУШ.
Аналіз змісту загальної середньої освіти і навчально-методичного забезпечення предметів, що належать до природничої, технологічної, інформатичної і математичної освітніх галузей, дає підстави стверджувати, що кожен з них викладається як окремий самостійний освітній компонент, який керується власною логікою викладу навчального матеріалу й організації освітнього процесу. Навіть спільні для них результати навчання (наприклад, дослідницькі навички), методи навчання (метод проєктів), форми організації занять (практичні і лабораторні роботи) тощо, як правило, реалізуються не узгоджено. Безперечно, цьому сприяють різні суб’єктивні й об’єктивні фактори, зокрема традиції попередньої освітньої парадигми, яка ґрунтувалася на репродукуванні учнями знань як таких, а не операційному вмінні їх використовувати в своїй життєвій практиці.
Реформа «Нова українська школа» (НУШ), ставить акцент на особистісно орієнтованому навчанні, яке передбачає активну участь учнів у процесі пізнання. Активізація навчальної діяльності учнів є однією з ключових педагогічних засад, спрямованою на залучення учнів до процесу навчання, стимулювання їхнього інтересу та активної участі у всіх його аспектах.
В епоху цифрових технологій та інформаційного перевантаження, виникає нагальна потреба у розвитку критичного мислення та вмінні оцінювати інформацію, особливо у сфері астрономії, де існує багато псевдонаукових та неперевірених даних. Тому застосування інтерактивних методів викладання астрономії у професійній підготовці майбутніх учителів природничих наук є актуальним завданням, що сприятиме формуванню компетентності критичного аналізу та оцінки інформації.
Формування у майбутніх учителів трудового навчання та технологій готовності до організації дизайнерської діяльності учнів засобами цифрових технологій є важливим аспектом сучасної освіти [2]. Цей процес включає знання, уміння та компетентності, які допоможуть ефективно використовувати цифрові інструменти для навчання та розвитку творчих здібностей учнів. Він вимагає інтеграції сучасних цифрових інструментів у навчальний процес, розвитку спеціальних знань і навичок учителів, а також постійного професійного розвитку [1]. Завдяки цьому вчителі зможуть ефективно розвивати творчі здібності учнів і готувати їх до викликів сучасного світу.