З урахуванням досвіду провідних країн світу в Україні продовжується докорінна системна реформа загальної середньої освіти (розрахована до 2029 року), мета якої – «створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті» [2]. У цьому навчальному році на концептуальних засадах Нової української школи розпочалось предметне навчання географії учнів шостих класів, з наступного навчального року воно набуде продовження у викладанні решти предметів природничої освітньої галузі. Реалізація концепції Нової української школи у предметному навчанні учнів закладів в загальної середньої освіти продукує нові ціль і завдання не лише навчання учнів, а й підготовки майбутніх учителів до педагогічної діяльності за обраним фахом. Це потребує невідкладного і системного реагування вищої педагогічної освіти на виклики Нової української школи навчанню предметів природничої освітньої галузі у базовій середній школі. Відтак, усталений зміст методичної підготовки здобувачів педагогічної освіти і її науково-методичне забезпечення потребують невідкладної модернізації з урахуванням мети і завдань реформи, що позиціонується Міністерством освіти і науки України як ключове завдання упродовж наступних років.
Використання штучного інтелекту в освіті є актуальним в сучасному світі, де технології швидко розвиваються та впливають на всі сфери життя. Освіта не є винятком, і використання штучного інтелекту може принести значні переваги у покращенні процесу навчання та підвищенні якості освіти. Використання штучного інтелекту в освітньому процесі – це реальність. В Україні значна кількість учнів та студентів вже використовує ChatGPT і ця цифра незабаром буде все більш вагомою. Штучний інтелект (ШІ) є однією з найбільш актуальних технологій у сучасному світі, яка має потенціал для реформування сфери освіти [7]. Штучний інтелект забезпечує створення інтерактивних навчальних матеріалів, які адаптовані до потреб кожного здобувача освіти, забезпечуючи індивідуалізований підхід до навчання. Це може допомогти здобувачам освіти краще засвоювати матеріал, розвивати критичне мислення та працювати над власними слабкими сторонами.
Зміст навчання має дві якісно відмінні форми існування: як елемент суспільного знання і досвіду, призначеного для засвоєння учнями (нормативний зміст навчання), і як індивідуальне навчальне надбання. Функція навчального матеріалу саме і полягає в тому, щоб перетворити його з першої форми в другу. Основна проблема полягає в тому, що кожний спосіб дії є загальним (спільним) і в нормативному змісті навчання, і в повноцінному навчальному надбанні, а в ході його засвоєння учень має справу лише з частковими, конкретними випадками застосування цього способу.
Сучасна система освіти безперечно має бути орієнтована на доступність освітнього простору для дітей з особливими освітніми потребами. Дану можливість може забезпечити грамотна методична підготовка вчителів закладів освіти всіх рівнів. З цього можна зробити висновок, що в розвиток інклюзивної освіти вагомий внесок робить практична методика навчання окремих освітніх дисциплін, яка тісно пов’язана зі спеціальною та колекційною педагогікою. Спільною метою цих галузей педагогічної науки є дослідження закономірностей та дидактичних принципів навчання дітей з ООП в класах інклюзивного спрямування.
Підготовка медичних кваліфікованих працівників потребує радикальних змін, що обумовлено світовим рівнем розвитку медицини. Тому перед медичною освітою нині стоїть завдання підготовки спеціалістів із сформованими професійними компетентностями на високому рівні. Звичайно, швидкий розвиток науки та техніки вимагає від навчальних закладів нових підходів та стратегій щодо організації освітнього процесу. На основі проведених співбесід та анкетувань учасників освітнього процесу (здобувачів освіти та викладачів) основним засобом подачі навчального матеріалу є лекція тобто інформування. Звичайно наслідок такого підходу є переважання дистанційного навчання у зв’язку із воєнним станом в нашій державі. Кількість мотивованих студентів до вивчення природничо-математичних дисциплін, зокрема хімії зменшується. Тому основним завданням закладів вищої медичної освіти – пошук нових підходів до формування активної та творчої особистості, яка здатна генерувати нові ідеї впродовж усього життя (lifelong learning). Саме в навчальному закладі закладається фундамент якостей майбутнього медичного працівника.
Штучний інтелект (ШІ) стрімко розвивається й набуває все більшої популярності в різних сферах. Можливість спілкуватися і керувати комп’ютерами за допомогою мислення і перспектив почали використовувати в освіті (викладання і навчання) нині розглядається як четверта технологічна революція, що кардинально змінює структуру вищої освіти в усьому світі [1]. Веб-додаток Gemini є одним із прикладів використання ШІ в навчанні, яка пропонує широкий спектр дидактичних можливостей. Програма може збирати та аналізувати дані про успішність учнів з різних джерел, таких як тести, домашні завдання, роботи та онлайн-активність. Ці дані використовуються для створення індивідуальних профілів учнів, які містять інформацію про їхні сильні та слабкі сторони, стиль навчання, темп навчання та інтереси. На основі індивідуальних профілів учнів Gemini може автоматично адаптувати навчальний контент до їхніх потреб. Це включає підбір навчальних матеріалів, диференціацію завдань та створення персоналізованих навчальних планів.
Відповідно до Закону України «Про освіту» (2017 р), реалізації концепції «Нова українська школа», Державного стандарту базової середньої освіти, в освітньому просторі відбувається модернізація змісту навчальних, модельних, освітньо-професійних програм. На сьогоднішній день, у закладах освіти в основному використовуються традиційні методи навчання і форми організації уроків. Це може призвести до недостатньої розвиненості пізнавальних та творчих здібностей здобувачів освіти, а також обмежує їхню самостійність у процесі здобуття знань до викликів XXI століття. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя в контексті вимог Нової української школи (НУШ) передбачає уміння використовувати сучасні методологічні підходи та інноваційні технології до навчання, інтерактивні методи, розвиток критичного мислення та творчих навичок учасників освітнього процесу.
Фахова підготовка майбутніх учителів природничих наук має здійснюватися в умовах функціонування методичної системи, яка обов’язково буде мати багатоаспектний характер та відноситися до відкритої комунікативної системи. Така відкритість зумовлена постійним впливом зовнішніх та внутрішніх зав’язків між різними компонентами та складниками, які в принципі не можуть бути ізольованими один відносно одного, а постійно будуть видозмінюватися.
Незважаючи на широку обізнаність про екологічні проблеми та посилення тенденцій до реалізації цілей сталого розвитку, промисловість продовжує використовувати традиційні хімічні процеси та реакції, які сприяють забрудненню, виснаженню ресурсів та загрожують навколишньому середовищу. Впровадження принципів зеленої хімії є перспективним рішенням для пом’якшення негативного впливу на довкілля. Однак широке використання практик зеленої хімії стикається з численними проблемами, серед яких обмежена обізнаність і розуміння серед зацікавлених сторін галузі, технологічні бар’єри, економічні обмеження тощо. Крім того, перехід від традиційних хімічних процесів до «зелених» альтернатив вимагає значних інвестицій, досліджень і співпраці між різними галузями. Зважаючи на це, існує нагальна потреба у підготовці фахівців природничих спеціальностей на основі концепції зеленої хімії.
В останні два роки стрімко зросла кількість публікацій, присвячених чат-ботам штучного інтелекту (ChatbotsAI) в освіті. Автори публікацій або палко підтримують можливості та перспективи їх застосування, або ж критикують і називають «вбивцями освіти». Значно менше робіт присвячено дослідженню реальних можливостей ChatbotsAI, зокрема, їхній обізнаності у навчальних дисциплінах, які вивчають студенти технічного університету. Уявлення про це дозволить зробити висновок про їх спроможність надавати допомогу студентам при вивченні відповідних дисциплін. Найбільш об’єктивною формою контролю обізнаності студентів уважається тестування. Так само тестування можна застосувати для перевірки обізнаності ChatbotsAI. Нами було поставлено завдання перевірити здатність вільно доступних ChatbotsAI (ChatGPT3.5, Copilot та Gemini) скласти іспит з фізики у тестовій формі і порівняти їхні результати з результатами тестового контролю студентів.